четвер, 4 травня 2017 р.

Перший крок до творчості та Sewn Dreams

В Інстаграмі я приймаю участь у челенджі #ts_challenge_sewndreams , в якому протягом 31-го дня потрібно писати розповіді про свою справу. Я вирішила, що це має бути цікавим і для моїх читачів у блозі. Тим більше, що теми челенджу привідкриють завісу процесу створення іграшки. Тож чекайте щоденні історії про мене та Sewn Dreams.

День Перший було присвячено 5-ти фактам про мене, які читачі мого блогу можуть піддивитись ТУТ. Тому одразу перейдемо до наступного пункту програми.



День Другий. Початок творчого шляху





Свій крок у творче життя я не зробила, як багато майстрів, у дитинстві, і не почала з талантів до малювання, або схильності до рукодолля з часів, коли дерева були великими. Тоді мене складно було зустріти з пером у руці, з під якого б вийшов мій перший роман. Цим займався мій молодший брат, ховаючи свої перші рукописи під килим. Мене не тягнуло до альбому для малювання. За це бралася мама, зітхаючи, що їй знову потрібно робити за мене малюнки на урок малювання. Учитель, дізнавшись через багато років про справжнє авторство моїх "шедеврів", засмутився, що не ставив мамі п'ятірки. Він же думав, що четвіркою розвиває мій талант. Тобто в дитинстві мене вважали дитиною без особливих талантів, хоча мама і водила мене по всім можливим гурткам. Я танцювала в ансамблі і вивчала одразу три мови поспіль. Дві з них успішно були закинуті через зміну школи і червоні зошити від помилок з французької, та не дуже цікавої вчительки з німецької. Так була прихована перша пристрасть - пристрасть до мов та слів.





Моєю другою пристрастю був театр. Ніхто в родині не сприймав серйозно моїх схильностей до сцени, хоча я наполегливо вигадувала домашні концерти і створила міжсімейний театр. Ми готували костюми, вчили ролі, ставили п'єси на Новий рік для батьків. І все ж я вважалася не творчою особистістю. Власне, досить довго я так про себе і думала.





Так з чого ж я почала? З заміжжя, безмежної віри в мене чоловіка, що авансом відкривала в мені щось нове і домівки, яку так хотілося прикрасити. Я розписала вітражними фарбами міжкімнатні двері, рамки для фото, зробила кілька картинок і перескочила на декупаж. Віддекупаживши десятки шкатулок та інших дерев'яних поверхонь, я несподівано завела собі машинку і пошила першого зайця тильду. Потім відставила її в сторону, а через півроку повернулася, щоб почати історію #sewndreams з Лофіка Сені.





Отака історія. Назавтра я підготовула для вас розповідь про матеріали, з яких все починається будь-яка робота. Не пропустіть! Попереду ще цілих 30 днів творчих заміток від Sewn Dreams.

Немає коментарів:

Дописати коментар